| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основний ігровий час поєдинку з брошнівськими «Карпатами» завершився нічиєю 1:1, а в серії післяматчевих пенальті кращими були калушани.
В турнірі змагались ФК «Долина», ФК «Калуш» (ветерани), ФК «Оболоня» та ФК «Оболоня» (ветерани).Дайте час, і українці знову стануть лідерами світового фігурного катання
Українські фігуристи обов’язково повернуться на п’єдестали найважливіших змагань,але для цього потрібен час.
Про це заявив президент Федерації фігурного катання України Євген Ларін в інтерв’ю кореспондентові Укрінформу після завершення чемпіонату Європи у Стокгольмі (Швеція). “Ми запустили процес відродження нашого фігурного катання і повернення України у число топ- 10 країн, які диктують моду у цьому виді спорту. За нинішній олімпійський цикл плануємо збільшити представництво у кожній дисципліні і поступово рухатися до мети”, – сказав він.
– Як ви оцінюєте результати виступів українських фігуристів на ЧЄ саме у цьому контексті?
– Загалом позитивно, враховуючи той факт,що, крім одиночниці Наталі Попової, до команди увійшли ті, хто ще зовсім недавно брав участь у юніорських чемпіонатах. Тобто, без жодного досвіду – на змаганнях такого рівня, як ЧЄ. Завдання перед дебютантами було одне – продемонструвати все, що вони вміють, показати себе суддям та глядачам. Але наші юніори зробили більше. Не буду приховувати радості від прокату нашої танцювальної пари – Олександри Назарової та Максима Нікітіна (11-те місце).
Це був виступ, який заслуговує на повагу.
Ми розраховували, і не без підстав, що фігуристи увійдуть до “десятки”, і вони були дуже близькі до досягнення цієї мети. Не побоюся сказати, що бачу у цій танцювальній парі майбутніх чемпіонів Європи.
– Як можна було почути в Стокгольмі, свою долю схвальних відгуків отримав й інший дебютант – Ярослав Паніот. Щоправда, лунали вони здебільшого після короткої програми…
– І я приєднуюся до цих оцінок. Додам лише, що Ярослав цілком гідно виступив й у довільній. Так, не без помилок, але стрибнув два потрійних акселя, один – у каскаді з потрійним тулупом.
Скажу більше, нашого фігуриста, який був абсолютно “темною конячкою”, його ніхто не знав, бо він ніколи не виступав не лише на “дорослих” чемпіонатах Європи, але й на юніорських першостях світу, відзначили мої колеги з Міжнародного союзу ковзанярів (ISU). Ярослава охарактеризували як сильного спортсмена та надію чоловічого одиночного катання України.
Фото: ufsf.org
– Але як бути з тим фактом, що у програмі Паніота немає стрибка у чотири оберти? Без цього нема чого й розраховувати на пристойні місця, зокрема, на найближчому чемпіонаті світу у Шанхаї.
– На чемпіонат світу Ярослав, безумовно, поїде і не сумнівайтеся, зазначений стрибок (у чотири оберти – авт.) у його програмі буде. У Стокгольмі на тренуваннях він виконував тулуп у чотири оберти з потрійним тулупом у каскаді. Інша справа, що до нинішнього чемпіонату Європи фігурист його не відпрацював належним чином, тому й не показав у програмі. А у Шанхаї у нього обов’язково буде стояти два стрибки у чотири оберти і, звісно, каскад 3,5-3. Безумовно, свою негативну роль відіграє відсутність його рейтингу у світі, але все у наших руках. Ви ж бачили виступ Олексія Биченка (колишній український фігурист, нині виступає за Ізраїль -ред.)? Він посів четверте місце, а торік був десятим. Явний прогрес. А у нашого Ярослава, зауважте, значно більший потенціал, ніж у його конкурентів.
– Я так розумію, що на цьому Ваші позитивні оцінки закінчилися, оскільки від Наталі Попової, яка виступала у жіночому одиночному катанні, очікувалося більше, ніж 16-те місце.
– Скажу чесно, ми розраховували на інший прокат і на інший результат. Я знаю, що перед виступом у Попової були проблеми зі здоров’ям, але все-таки маю чимало зауважень щодо її підготовки. Наталя – досвідчена спортсменка і прогрес у її катанні уже має бути помітним. На цей час вона повинна володіти каскадом 3-3, покращити якість компонентів у програмі, чого ми тут (на ЧЄ – ред.) в принципі не побачили. У довільній фігуристка жодний стрибок не виконала зі знаком плюс, були недокрути, знімалися бали… Тому з Поповою та її тренерами відбудеться серйозна розмова.
– Як Ви ставитеся до того, що тренер Попової Віктор Петренко (у минулому олімпійський чемпіон та чемпіон світу) перестав їздити з нею на змагання?
– Взагалі у фігуристки три тренери – Галина Змієвська, Віктор та Ніна Петренки.
Очевидно, було прийнято рішення, що їздитиме Ніна… Інша справа, що я не поділяю таку думку, оскільки не бачу результату.
– Відсутність Петренка поряд зі своєю ученицею викликала розмови про нібито проблеми у їхніх робочих стосунках…
– У мене такої інформації немає, більше того, я у це не вірю. Віктор – відомий фігурист та тренер, віце-президент української федерації. І він, і Наталя – абсолютно безконфліктні, позитивні люди. Тут інша ситуація, складніша. Ми знаємо, що Попова – талановита фігуристка і у змозі отримувати високі оцінки. Значить, щось йде не так, і це питання треба вирішувати колективно. Є тренерська рада, яка має проаналізувати й ухвалити рішення за результатами чемпіонату Європи.
Фото: ufsf.org
– Чи означає це, що Попова може не потрапити на чемпіонат світу?
– Я вірю у цю спортсменку. Вона неодноразово доводила на різних стартах, що здатна на гідний результат.
Тому все залежить від неї самої та її тренерів. Або час до березневого чемпіонату світу буде використаний продуктивно, або федерація розглядатиме кандидатуру срібного призера чемпіонату України Ганни Хниченкової, котра виконує каскади 3-3, але, на жаль, має проблеми з компонентами. Ми побачимо, як Ганна виступить на Універсіаді і приймемо рішення, у якому складі команда поїде до Шанхаю.
– На минулому чемпіонаті Європи Україна не мала представництва у парному катанні. Коли станеться певний “прорив” у цій дисципліні і ми отримаємо стабільну спортивну пару, яка братиме участь у найважливіших стартах?
– Ціла сукупність обставин призвела до того, що українців не було серед спортивних пар у Стокгольмі. Ви знаєте, що пара Юлія Лаврентьєва – Юрій Рудик розпалася, як і дніпропетровський дует Єлизавета Усманцева – Роман Талан.
У Лаврентьєвої наразі новий партнер і є три претенденти на пару з Усманцевою – усі добре володіють елементами парного катання, у тому числі усіма потрійними стрибками.
Так, ми пропустили цей чемпіонат Європи, але мене це не пригнічує. Не сумнівайтеся, на лід наступного разу українська спортивна пара однозначно вийде і покаже гідний результат. У цьому напрямі йде інтенсивна робота. Все буде добре.
– Євгене Олександровичу, окресліть, будь ласка, основні проблеми розвитку фігурного катання в Україні?
– Проблем у всіх вистачає й мені не зовсім коректно скаржитися… Звісно, у нашій складній ситуації ми не маємо тих коштів, які дозволяють швидкими темпами розвивати спорт.
Власне, у фігурному катанні наразі окреслилася проблема, яку я назвав би “віковим провалом”. Тобто у нас багато спортсменів до 13 років, практично немає з 13 до 18 років і дуже мало з 18 років і старших. Ця ненормальна ситуація є наслідком того, що останні десять років ніхто цілеспрямовано не займався розвитком цього виду спорту.
Наразі попри усі негаразди ми змогли зберегти традиційні центри розвитку фігурного катання в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Києві і починаємо активно розвивати там дитячо-юнацький спорт, залучати інвестиції.
У Стокгольмі у мене була зустріч з президентом ISU Оттавіо Чінквантою, який акцентував на тому, що фігурне катання необхідно інтенсивно розвивати.
З чистою совістю можу сказати, що ми це робимо, зокрема, відкриваємо нові ковзанки, розширяємо географію нашого виду спорту, залучаємо дітей до занять. Але тут потрібно розуміння, що не буває моментальних результатів, не можна, фігурально кажучи, за два дні виростити майстра з дитини. Дайте нам час і українські фігуристи повернуться на п’єдестали.
Євген Ларін. Фото: ufsf.org
– До речі, чи багато дітей приходить зараз у фігурне катання?
– Питання не у кількості, питання у ідеології, з якою вони приходять. Якщо батьки привели дитину покататися “для себе” – це одна історія. Якщо ж дитина бачить, як виступають українці на великих чемпіонатах і хоче бути “як Петренко” чи “як Баюл”, то це вже зовсім інша річ. У фігуриста змалку має бути почуття національної гордості, тоді він сам ставитиме перед собою завдання і прагнутиме виконати їх.
– Для популяризації фігурного катання в Україні важливо проводити великі турніри. Чи можливо це у нинішній ситуації?
– Ми успішно проводимо міжнародні змагання і це відзначають в ISU. Зараз там готові дати нам юніорський Гран-прі. Раніше я звертався щодо проведення у Києві чемпіонату Європи, і така можливість розглядалася на 2016 чи 2017 роки. Але з відомих причин Україна не подала відповідної заявки – за нинішньої ситуації у країні ми не можемо брати на себе таку відповідальність. У мирний час обов’язково повернемося до цього питання.
В цілому, ми запустили процес відродження нашого фігурного катання і повернення України у число топ-10 країн, які диктують моду у цьому виді спорту. За нинішній олімпійський цикл плануємо збільшити представництво у кожній дисципліні і поступово рухатися до мети.
Людмила Власюк, Київ.
Decolonizzare la città. Визуальные диалоги в Падуе
Автори
Элизабетта Кампаньи, Аннализа Фризина
Описание
Виа Амба Аладжи, через Тембьен, через Адуа, через Агордат.
Через Эритрею, через Ливию, через Бенгаси, через Триполи, через Сомали, через площадь Тозелли… через Амба Арадам. Diversi sono i nomi di luoghi, eventi e personaggi storici del colonialismo italiano in città attraversate in modo distratto, senza prestare attenzione alle tracce di un passato che in realtà non è ancora del tutto passato. Che cosa significa la loro presenza oggi, nello spazio postcoloniale urbano? Se la loro origine affonda le radici in un misto di celebrazione coloniale e nazionalismo, per capire il significato della loro permanenza си deve guardare alla società contemporanea e alle metamorphosi del razzismo.
Il dibattito sul passato coloniale italiano è stato ampiamente ignorato nei dibattiti pubblici e troppo poco trattato nei luoghi di formazione ed educazione civica come le scuole. L’Esistenza di scritti, memorie biografiche e racconti, pur presente in Italia, non ha cambiato la narrazione доминирующей дель колониализма italiano nell’immaginario pubblico, dipinto come una breve parentesi storica che ha portato civiltà e miglioramenti nei territori occupati («итальянская храбрость gente »).
Сказка passato, però, è iscritto nella toponomastica delle città italiane e ciò ci spinge con il significato di tali vie e con la loro indiscussa presenza. Per questo vogliamo partire da questi luoghi, e in particolare da alcune strade, per costruire una narrazione dal basso che sia frutto di una riderca partecipata e condivisa, per decolonizzare la città , в соответствии с требованиями, предъявляемыми к разнообразной критике городского пространства и сопротивления всех политических структур (нео)колониальных преобразований дельи «другие».
Il progetto allora intende sviluppare una riflessione collettiva sulla storia coloniale italiana, il razzismo, l’antirazzismo, la resistenza di ieri e di oggi attraverso la realizzazione di un video partecipativo.
Esso è organizzato in forma Laboratoriale e vuole coinvolgere studenti/studentesse del Laboratorio «Визуальные методы исследования» (corso di laurea magistrale «Culture, formazione e società globale») dell’Università di Padova e gli/le artisti/e ed attivisti/e afrdiscendententi, легаты диаспоры бывшей итальянской колонии и не только.
Il progetto si propone di creare una narrazione visuale partecipata, in cui progettazione, riprese e contenuti siano обсудить в maniera orizzontale e colaborativa tra i e le partecipanti. Gli/Le attivisti/e e artisti/e afrdiscendententi con i/le quali studenti e studentesse svolgeranno le ripreseprovgono in parte da разнообразный città italiane e in parte vivono a Padova, proprio nel quartiere in questione. Ognuno/a di loro produrrà insieme agli studenti e all studentesse una gunssione attraverso forme Artisthe Differenti (com l’arte figurativa, la slam поэзия…), interrogando tali luoghi e con essi «noi» e la storia italiana. Я участвую в intrecciano così le loro storie personali e familyi, la storia passata dell’Italia e il loro attivismo quotidiano, espresso con l’associazionismo o con разнообразный эспрессиони артистический (Mackda Ghebremariam Tesfaù, Wissal Houbabi, Theophilus Marboah, Cadigia Hassan, Enrico e Viviana Зорзато, Илария Зорзан, Ада Уго Абара и Эмануэль Мбайо Мертенс из организации «Восходящие африканцы»).
Я обрабатываю обсуждения, пишу, рисую, выбираю и монтирую документальные документы, используя фотографии и фильмы, а затем выбираю мета-рисунок, процесс аттраверсо, который вы реализуете в финале видео, и выбираете, содержите и стилистически, обсуждаете тра я diversi attori. Questi materiali verranno condivisi attraverso я canali онлайн, с иль штрафом ди portare a tutti coloro che sostengono il progetto una prima piccola restituzione che renda conto dello svolgimento del lavoro.
Le strade sono un punto focuse della narrazione: oggetto dei discorsi propagnistici di Benito Mussolini, fulcro ed emba del presunto e mitologico progetto di Civilizzazione italiana in Africa, sono proprio le strade dedicate a luoghi e alle battaglie dove si sono consumate le atrocità italiane che sono oggi presenze fisiche e allo stesso tempo continuano ad essere invisibilizzate; e i nomi che portano sono oggi largamente dei riferimenti sconosciuti. Ripercorrere questi luoghi fisici dando vita a dialoghi visuali significa riaapppropriarsi di una storia negata, rinarrare delle vicende che nascondono deportazioni e uccisioni di massa, luoghi di dolore, per costruire narrazioni dove i protagonisti e le protagoniste sono coloro che tradizionalmente sono stati sono rimasti inascoltati.
La narrazione visuale partirà da alcuni luoghi – пройдите через Амба-Арадам и через озеро Аскианги – город Падуя, пройдя через итальянскую колониальную историю, in cui i protagonisti e le protagoniste del progetto daranno vita a racconti e performances artisthe finalizzate a decostruire la storia egemonica coloniale, troppo spesso edulcorata e minimizzata. L’obiettivo è quello di favourire il prodursi di narrazioni dal basso, proofienti dalle soggettività in passato rese marginali e che oggi mettono in scena nuove narrazioni Resistanceti. La riaappropriazione di tali luoghi, fisica e simbolica, è volta ad aprire una riflessione dapprima all’interno del gruppo e successivamente ad un pubblico esterno, al Fine di coinvolgere enti, come scuole, associazioni e altre realtà che occupano di questi temi sul territorio национальный. Oltre alle strade, saranno oggetto di discussione la mappa dell’impero coloniale italiano situata proprio nel cuore della città, in Piazza delle Erbe, e l’ex piazza Toselli, ora dedicata ai caduti della Resistance, che ci interroga sul legame tra le forme di Сопротивление аль-фашизму и аль-разцизму, которое объединяет бывшую колонию в Италии.
Rinarrare la storia passata è un impegno civile e politico verso la società contemporanea. Se anche oggi il razzismo ha assunto nuove forme, esso affonda le sue radici nella storia nazionale e coloniale italiana. Questa storia ва rielaborata criticamente для cosruire nuove alleanze antirazziste е anticolonialiste.
Il video partecipativo, inspirato al progetto “Roma Negata” della scrittrice Igiaba Scego e di Rino Bianchi, ha l’obiettivo di mostrare questi luoghi attraverso narrazioni visuali contro-egemoniche, per mettere in discovery una storia ufficiale, modi di dire e falsi miti , чтобы внести посильный вклад в критику итальянского колониализма и сохранить память о новых ружьях. Se, как sostiene Scego, occupare uno spazio è un grido di esistenza, con il nostro progetto vogliamo affermare che lo spazio può essere rinarrato, riletto e riattraversato.
Il progetto vuole porsi in continuità con quanto avvenuto sabato 20 giugno, quando a Padova, nel quartiere Palestro, si è tenuta una manifestazione organizzata dall’associazione Quadrato Meticcio a cui hanno aderitodiversity locali, randunates de lacolonere per affermare иль ностро сгуардо.
Gli interventi che si sono susseguiti hanno volutorifittere sulla toponomastica coloniale del quartiere Palestro, problematizzandone la presenza e invitando tutti e tutte proporre al possibili.Населенный пункт: Падуя
Местоположение: Падуя
La scritrice italo-somala Igiaba Scego , который доступен как консулент художественного проекта, потому что он входит в состав реестра итало-этиопа Dagmawi Yimer , который является реальным участником проекта. Il progetto potrà infinine contare su Valeria Deplano e Alessandro Pes (Università di Cagliari) in qualità di consulenti storici sul colonialismo italiano.
Finanziamento
Финансовые услуги в связи с объемом: 1) rimborsare la partecipazione di artisti/e-attivisti/e coinvolti nel
processo di costruzione del video; 2) promuovere il lavoro a Padova e nelle altre città italiane, sostenendo
la distribuzione partecipata del video all’interno di diversi Competitioni educativi e social-culturei.